ЗВІРНЯ́, НІ́,
Звірня́, ні́, ж. соб. Звѣрье. А що там звірні було, — Господи!
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 132.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ЗВІРО́К, РКА́, →← ЗВІРНО́